Середнянські винні підвали збудовані в 1557р.        
   
 
 
 
Ласкаво просимо !

Пропонується цікава екскурсія історичними винними підвалами XVI століття, дегустація високоякісних середнянських марочних, десертних вин.

детально

Яке Вино Вам найбільше подобається?



Історична довідка

  Селище Середнє за діючим адміністративним поділом відноситься до Ужгородського р-ну, Закарпатської області. Розташоване воно на трасі М06 (Е50) за 22 кілометри від обласного центру, між Ужгородом та Мукачевом. Вдала назва – повністю відповідає розташуванню села відносно двох найкрупніших міст Закарпаття. Багато хто й пов`язує його назву з таким місцезнаходженням. Правда дехто пов`язує „середнє” розташування Середнього не відносно міст, а відносно центру долини, в якій розташоване село.

    Ця місцевість була заселена ще в сиву давнину. Під час археологічних досліджень були виявлені предмети доби неоліту (IV тисячоліття до н.е.) та доби бронзи (ІІ тисячоліття до н.е.).

      Перша письмова згадка про Середнє відноситься до XIV ст. Але Дмитро та Іван Поп в своїй книзі про замки Підкарпатської Русі вказують, що ще в ХІІ столітті монахи-тамплієри побудували в Середньому замок.   Хоч і напівзруйнований, але він зберігся до наших часів і поправу вважається однією з головних пам`яток Закарпаття.
Середнянська твердиня являє собою тип фортифікаційної споруди, відомий під назвою „донжон” (з французької – „башта, вежа”). Перші донжони з´явилися на території сучасної   Франції у Х-ХІ ст. В Угорщині,   до складу якої століттями входило Закарпаття, їхнє будівництво розпочалося пізніше (ХП-ХІУ ст. ) і тривало до ХУІ століття.

      Як правило такі башти були дозорними і не призначеними для тривалого проживання. Але якщо була необхідність, вони могли стати потужними пунктами оборони, бо мали добру зону огляду й з неї можна було вести круговий обстріл. Крім того такі башти мали кругову систему валів і ровів. Ці складові мав і Середнянський замок. До того ж перша лінія його валів, що влаштовувалась паралельно стінам башти була підсилена кам`яним муром з циліндричними наріжними баштами.  
Цитата з „Замків Підкарпатської Руси”: „Середнянський замок утворює всього лиш одна чотирикутна могутня кам`яна башта-донжон (18,6м х 16,5м) – головна й найбільш характерна ланка романської середньовічної твердині, прообразом якої були давньоримські прикордонні сторожові вежі на Рейні та Дунаї. Спочатку донжон Середнянського замку був трьохярусним з балковим міжповерховим перекриттям. Кладка стін башти кам`яна бутова. Для більшої міцності кути башти з зовнішньої боку викладені кам`яними квадратами, а стіни з обох боків акуратно облицьовані відшліфованим каменем, що не тільки підсилювало міцність стін башти, але й значно пом`якшувало суворість споруди. Висота башти сягає 20м, а товщина стін – 2,6м.

    Вхід в башту-донжон з ціллю безпеки був розміщений на рівні другого ярусу по центру східної стіни. До нього вела з боку двору дерев`яна драбина, яка при необхідності (небезпеці) легко демонтувалась, а то й спалювалась. Другий ярус утворювали три приміщення. В одному з них були сходи, які вели на третій ярус. Перекриття між другим і третім ярусами було плоске на дерев`яних балках. Стіни третього ярусу збереглися фрагментарно. З другого поверху ще одні білокам`яні сходи, фрагменти яких були виявлені під час недавніх археологічних робіт, вели на перший ярус. В першому ярусі було два приміщення – „східне” та „західне”, розміри яких 11,2 х 6 м. Посередині стіни, що розділяє приміщення й має товщину 1,3 м, пройма для дверей шириною 80 см. Неподалік „дверей” в підлозі „східного” приміщення видна яма, засипана камінням. Вірогідно тут був колодязь ...” .  

    Після тамплієрів   замком в Середньому володіли монахи ордену св. Павла.  

    В XV столітті Середньому були надані міські привілеї, а король Карл Роберт дарує новоспечене містечко магнатам Другетам. Але інші магнати – Палоці, після довготривалого протистояння закріплюють Середнє за своїм родом. Після того, як сім´я   Палоці вимирає, Середнє   на початку ХУІ ст. переходить   до роду Добо.

    З цього часу й починається багата та цікава історія середнянського донжону, стіни якого були свідками не тільки військових сутичок, але й таємних нарад, весіль і траурних процесій.   У його підвалах зберігали не тільки провіант та військову амуніцію, але і знамените біле (світле), трохи кваснувате середнянське вино та не менш знамениті,   легендарні скарби однієї з найбагатших родин Угорщини – Добо.

    Розквіт родини Добо припадає на ХУІ ст. Найбільш відомими її представниками були брати Ференц – березький наджупан та Іштван – знаменитий захисник Егера, трансільванський воєвода, а також син останнього, Ференц – генерал, меценат освіти, один із найзаможніших вельмож Угорщини. Усі вони більше або менше часу   провели в Середньому, бо середнянська домінія була лише однією   з багатьох, якою володіла родина Добо. Роль їхнього Середнянського   замку зросла після того, як 1526 року у битві під   Могачем   угорці зазнали катастрофічної поразки від турків. У країні, яка розпалася спочатку на дві, а потім на три частини, розпочалися міжусобиці, особливо на території сучасного Закарпаття. Тож мати власну твердиню було дуже необхідно вигідно.

    Володар замку Ференц Добо намагався накопичені ним величезні скарби конвертувати в гроші, для чого в Середнянському замку була зібрана ціла „команда” ювелірів, різб'ярів та інших, які повинні були налагодити випуск фальшивих монет.   По державі довго ходили чутки про фальшиві монети родини Добо.

    У боротьбі між Габсбургами і трансільванськими воєводами Ференц Добо підтримував перших,   а його Середнянський замок часто служив місцем,   де розташовувалися цісарські гарнізони.

    Із Середнім і замком тісно переплітається доля угорського національного героя Іштвана Добо. Як свідчать документи, він   укріпив Середнянський замок, збільшив його значення. Родина Добо володіла замком до 1602 року.    
На протязі XVII – XVIII ст. Середнянський замок ще не раз міняв своїх володарів в вирі безкінечних австро-турецьких та австро-угорських війн. Долю фортеці в Середньому вирішили у Відні, коли прийняли рішення про зруйнування всіх замків, які в майбутньому могли бути використані проти цісаря. З цього часу і середнянська твердиня   втратила своє військове значення, перетворившись на романтичні, оповиті легендами і таємницями руїни.

 
 
 
  © ДП АПФ "Леанка"
Розробка - CrafIT.com
Тел.:

+38 0312 721 031
+38 0312 721 174
Адреса

89452, Закарпатська обл.,
Ужгородський р-н.,
смт. Середнє, вул. Шевченка, 6
E-mail :

leanka.zak@gmail.com